Старий Чернігів. Дитинець (Вал, фортеця)

Сучасний вигляд:

https://showmystreet.com/#unj8z_in1ha_9v.0_2g42
(WebGL) https://earth.google.com/web/@51.48651498,31.30809398,121.0374351a,0d,57.02275746y,302.27170406h,83.81743571t,0r/data=IjAKLEFGMVFpcE14R3VKX1BESGJ1YndLQUtBUnIwbUEwb0xsR21abTgzamVHenhkEAU

• Чернігівську фортецю прийнято називати Дитинцем. Це найдавніша історична частина міста, територію якої сьогодні виразно окреслює парк культури і відпочинку чи, простіше кажучи, Вал. Сюди, до Дитинця, укріпленого дерев'яними стінами і вежами, ще з тих далеких князівських століть тягнулися дороги, що пов'язували першомісто з Києвом, Любечем, Новгород-Сіверським.

• З часом уздовж цих доріг, поближче до фортечних брам, селилися люди, і дороги вже ставали вулицями. Так виникли Третяк і Окольний град, а дещо пізніше й Передгороддя, що також обносилися ровами й укріпленнями. Все тісніше заселяючись, вулиці з'єднувалися між собою, формуючи радіально-кільцеву систему планування міста, що певною мірою збереглася до сьогодення.

• Значними архітектурними комплексами Дитинця були князівські двори з мурованими теремами, один з яких Володимир Мономах у своєму "Повчанні" називає "красним двором". Перший на місці Борисоглібського собору виник, очевидно, ще при Мстиславі. Згодом він перемістився на північно-східну частину фортеці. 

• В межах Дитинця також знаходилися помешкання єпископа та значних бояр, а відтак існували й вулиці, один чи кілька майданів, проте, щоб уявити їх, ще потрібні нові археологічні дослідження.

• Відновлення фортеці, після того як у 1239 році військо Менгу залишило на місці суцільне згарище з руїнами храмів, пов'язане з литовським князем Вітовтом, якому дісталося місто у середині XIV століття, а пізніше з великим князем московським Василієм - батьком Івана Грозного, при якому 1531 року "срублен быть град Чернигов древлян". Проте й вона була поруйнована у 1611 році, коли військо Горностая захопило й дощенту спалило Чернігів. Згодом фортеця не раз відбудовувалася, модернізовувалася - і при поляках, і після приєднання України до Московії. Зокрема, в Розписному списку" 1682 року читаємо, що город Чернигов рубленьїй новий рублен в дубовом лесу в два бревна с терасами", що в цій фортеці є кілька дворів, в яких живуть начальник гарнізону, воєводи, кілька хат-казарм, господарські будівлі.

НАЗ Чернігів стародавній:

https://oldchernihiv.com/chernigivskiy-ditinets-val/

Використані джерела:

• Володимир Сапон "Вулиці старого Чернігова"
• Олександр Бондар "Просторово-топографічна структура Чернігова XV–XVIII ст. у дослідженнях А. А. Карнабеда"
• Ю.Н. Сытый "Христианские древности, выявленные на территории окольного града древнеруского Чернигова"
• Вільна енциклопедія -WIKIPEDIA.ua, WIKIPEDIA.ru
• Сайт Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" - https://oldchernihiv.com/
• Оксана Гарачковська "Журналістська та літературна спадщина Володимира Сапона"
• Володимир Руденок "Чернігів - подорож на 100 років назад"
• С.А. Леп'явко "Чернігів - європейське місто"
• Сергій Горобець "Заснування і походження назв сіл Чернігівського району"
• Сайт Энциклопедии Чернигова и Черниговской области - http://wiki.ecity.cn.ua
• Інтернет видання "Високий Вал" - https://val.ua/
• Інтернет видання "Цікавий Чернігів"- https://www.facebook.com/interesting.chernihiv
• Дошки користувача Viktor Vechersky, історика архітектури https://www.pinterest.com/vecherskyv/

---